Глобальна зміна клімату і проблеми лісової екології

Одній з головних причин тривожного загострення екологічної обстановки на планеті на рубежі III тисячоліття стали істотні зміни клімату в багатьох регіонах. Глобальне потеплення, що відбувається, неоднорідне в часі і в просторі. Як показує модель глобальної циркуляції атмосфери, потеплення через найближчі 30-50 років найбільшою мірою виявиться в північній півкулі [Maxwell, 1992]. Встановлено, що в Європейській частині Росії в другу половину ХХ століття воно мало місце в основному в холодну половину року, а в тепле півріччя зміни були незначні [Вантажу, Ранькова, 2001]. То ж характерний для Уралу і Сибіру, де за останні 100 років середньорічна температура підвищилася майже на 2° [Мочалов, Лессиг, 1998: 333-342; Laessig, Motschalow, 1997: 65].

Росія – провідна лісова держава світу, її ліси займають площу, що становить 1/4 лісового покриву планети. Функції лісів корисні і багатообразні, і їх порушення негативно відіб’ється на стані навколишнього середовища. Подальше зростання температур приведе до великих екологічних змін в лісі.

тепліший клімат викличе подовження періоду вегетації у деревних рослин, що сприятиме збільшенню їх продуктивності і накопиченню біомаси. Потеплення зумовить переміщення більшості зон рослинності. Згідно наявним прогнозам, межа бореальних лісів Євразії просунеться на 500-1 000 км. на північ. Звичайно, лісові екосистеми мають великі діапазони толерантності, і їх відгук на зміни клімату не буде миттєвим. Запізнювання у відповідь реакцій може складати від десятків до сотень років [Ваганов, 1996: 281-283]. Проте в гірських районах Південного Уралу (національний парк “Таганай”) на основі детальних дендрохронологічних даних вже виявлено явне зрушення верхньої межі лісу [Шиятов, Мазепа, Моїсєєв, Братухина, 2001: 16-31], причому особливо активно йде розповсюдження їли: з початку 60-х роки на 60-80 м вгору або на 500-600 м по схилу. Тут же спостерігається різке скорочення тундрових ділянок, і через 50 років тундрові екосистеми в національному парку можуть повністю зникнути.

Палеокліматичні дослідження на основі аналізу пилку дозволяють реконструювати видовий склад і розповсюдження сибірських лісів і прослідкувати їх зміни в останні тисячоліття [Tchebakova, Monserud, Denissenko, 1997: 33]. 4 600-6 000 років тому в північній частині Сибіру в середньому за рік було на 2-5° тепліше, ніж сьогодні. При цьому і опадів випадало на 100-200 мм більше, тобто на 20-30 % більше, ніж сьогодні. Унаслідок вищих температур і більшої кількості опадів верхня межа лісу тоді проходила північніше, ніж сьогодні. Якщо підвищення температури, спостережуване в останні 100 років, продовжиться в такому ж об’ємі або навіть прискориться, то сибірські ліси в досить близькому майбутньому можуть знову виглядати так само, як і більш ніж 4 600 років тому, тобто домінувати в них буде не модрина, як сьогодні, а перш за все ялина, ялиця і кедр.


0 Відгуків на “Глобальна зміна клімату і проблеми лісової екології”


  1. Немає коментарів

Залишити відгук