Заходи по охороні атмосфери від кислотоутворюючих викидів

Чистота атмосферного повітря планети – одне з пріоритетних напрямів природоохоронній діяльності національних урядів, яка розвивається в рамках програми, прийнятої на ХIX спеціальній сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй в червні 1997 р.

Міжнародними угодами встановлені критичні норми викидів діоксиду сірі і оксидів азоту, нижче за яких їх дія на найбільш чутливі компоненти екосистем не виявляється, а також ряд рекомендацій по здійсненню зниження цих викидів.

Основними на сьогоднішній день методами зниження забруднення атмосфери, зокрема кислотоутворюючими викидами, є розробка і впровадження різних очисних споруд і правовий захист атмосфери.

Ведуться дослідження по зниженню забруднень від вихлопних газів автомобілів. Найбільші труднощі тут викликає саме зменшення викидів оксидів азоту, які крім утворення кислотних опадів відповідальні за появу фотохімічних забруднювачів (фотохімічний зміг) і руйнування озонового шару в стратосфері. Для вирішення цієї проблеми ведуться роботи із створення різних каталітичних конвертерів, що перетворюють оксиди азоту в молекулярний азот.

Серед ефективних методів боротьби з викидами окисленої сірки в атмосферу через димарі слід зазначити різні газоочисники, такі, як електричні фільтри, вакуумні, повітря або рідкі фільтри-ськруббери. У останніх газоподібні продукти згорання пропускаються через водний розчин винищити, в результаті утворюється нерозчинний сульфат кальцію СаSО4. Цей метод дозволяє видалити до 95% SО2, але є дорогим (зниження температури димових газів і пониження тяги вимагає додаткових витрат енергії на їх підігрів; крім того, виникає проблема утилізації СаSO4) і економічно ефективний лише при будівництві нових крупних підприємств. Такий же дорогий метод очищення димових газів від оксидів азоту за допомогою ізоцианової кислоти НNСО (віддаляється до 99% оксидів азоту, що перетворюються на нешкідливий азот і воду).

Відновлення нормальної кислотності водоймищ можливе за рахунок вапнування, при цьому не тільки зменшується кислотність води, але і підвищується її буферна здатність, тобто опірність по відношенню до майбутніх кислотних осідань.

Вапнування можна застосовувати і для захисту лісів від кислотних дощів, використовуючи розпилювання з літаків свіжомеленого доломіту (СаСО3•MgCO3), який реагує з кислотами з утворенням нешкідливих речовин:

СаМg(СО3) 2 + 2Н2SО3 = СаSО3 + МgSО3 + 2СО2 + 2Н2О,

СаМg(СО3) 2 + 4НNО3 = Са(NО3) 2 + Мg(NО3) 2 + 2СО2 + 2Н2О.

Для захисту пам’ятників культури і цінних архітектурних споруд використовують покриття з високомолекулярних з’єднань – силіконов або похідних ефірів кремнієвої кислоти; для захисту металевих виробів – покриття їх лаком, масляною фарбою або легування сталей, створюючих стійку до кислот оксидну плівку.


0 Відгуків на “Заходи по охороні атмосфери від кислотоутворюючих викидів”


  1. Немає коментарів

Залишити відгук